Де насправді німці живуть добре, а де погано? 5 різних Німеччин

Нещодавно був опублікований звіт Дослідницького центру Фрідріха Еберта – аналітики порівняли рівень життя німців за п'ятьма параметрами. У результаті вони дійшли висновку, що існує п'ять різних Німеччин.

Зміст:

• Навіщо це потрібно іноземцям?
• П'ять параметрів
• П'ять Німеччин
• Speckgurtel: найкраще життя в приміському поясі
• Хороше життя в мегаполісах
• Тверда середина: малі міста і сільська місцевість на Заході
• Сільський Схід
• Жертви деіндустріалізації

Навіщо це потрібно іноземцям?

Щоб бажаючі працювати в Німеччині спочатку обирали ті регіони, де рівень життя найкращий. І не просто тому що «хороше – добре», а маючи на увазі, що в областях з низьким рівнем розвитку менші зарплати, менше вакансій, і, як наслідок, значно менший шанс працевлаштування.

П'ять параметрів

У ході дослідження було використано п'ять основних параметрів:

• Тривалість життя.
• Приріст і зменшення населення.
• Рівень доходів.
• Доступ до освіти, медицини та інших соціальних параметрів.
• Доступність сучасних технологій, зокрема до високошвидкісного інтернету.

Отримані «п'ять країн» не завжди мають чіткі межі, прив'язані до федеральних земель, іноді вони визначені за напрямками і типами населених пунктів.

П'ять Німеччин

Зроблені висновки свідчать про те, що подібні відмінності не тільки існують вже давно, але й прогресують. На думку аналітиків, це загрожує погіршенням ситуації в області соціальної згуртованості громадян Німеччини.

Speckgurtel: найкраще життя в приміському поясі

Саме приміська зона великих мегаполісів зайняла перше місце за рівнем життя. Середня тривалість життя тут 82 роки, при цьому люди займають активну громадянську позицію – понад 80% населення Speckgurtel систематично бере участь у виборах.

Інші показники також демонструють найкращі результати. Найбільш видатними стали Таунус, що під Франкфуртом, і Штарнберг під Мюнхеном. Тут приріст населення становить 200 осіб на 100 000 жителів, проте дозволити собі таке існування можуть лише 13 мільйонів німців.

Хороше життя в мегаполісах

На наступному місці йдуть великі міста. За даними дослідження, саме в мегаполісах найбільша кількість освічених людей, найкращий доступ до системи охорони здоров'я, а приріст населення становить 100 осіб на кожні 100 000 щорічно.

Тут же найвищі заробітні плати. Трійку лідерів складають Берлін, Мюнхен і Гамбург.

Тверда середина: малі міста і сільська місцевість на Заході

Наймасовішою, за чисельністю населення, стала т.з. «Тверда середина». До неї аналітики віднесли села і малі міста, але виключили південні регіони, за багатством увійшли в попередні категорії.

Жителі «Твердої середини» мають відмінний доступ до інтернету, хороше медичне обслуговування, а чисельність проживаючих за останні роки практично не змінилася, і становить близько 33 мільйонів осіб. Типовими названі Шлезвіг-Гольштейн і Заурланд.

Сільський Схід

Ця категорія значно перевалила в негативну зону. Перш за все населення – його зменшення становить 200 громадян на 100 000 жителів. Інтернетом забезпечені приблизно 2/3 населення, але вищу освіту має лише 1 з 10 осіб.

Тут же одна з найнижчих оплат праці (середній показник за минулий рік – 2 460 євро на місяць). Характерними прикладами є малі міста Саксонії та села на балтійському узбережжі.

Жертви деіндустріалізації

Найгірший стан у прикордонних з Францією та Нідерландами містах. Типові представники — Дортмунд, Трір і Дуйсбург, а також інші населені пункти, ще кілька десятиліть тому отримували дохід від видобутку вугілля.

На жаль, впоратися з наслідками деіндустріалізації досі не вдається, і в цій частині Німеччини найнижча тривалість життя, найменші зарплати, але найвищий рівень падіння чисельності населення. Політична активність (участь у виборах) тут мінімальна.

Ми звернулися до нашого постійного експерта і запропонували висловити свою думку про дані дослідження.

Висловлювати думку про ефективність економічної політики федерального уряду Німеччини я, звісно, можу, але це буде скоріше думка спостерігача, ніж експерта.

Можна розмірковувати примітивно, мовляв, падіння рівня життя погано, а його зростання добре. Можна поглянути і з іншого боку, і побачити, що найгірші німецькі показники рівня і тривалості життя зовсім не такі погані, якщо їх порівнювати з тими ж даними по країнах колишнього СРСР, включаючи і Прибалтику.

Але, мабуть, правильніше буде дивитися на динаміку, а не на абсолютні цифри. І в цій динаміці для аутсайдерів все виглядає зовсім плачевно – надія тільки на примусові заходи уряду.

При цьому в цілому в стабільній або зростаючій динаміці знаходиться більшість населення, тобто проблематика має строго географічну прив'язку.

Це я, власне, до чого. Нам усім може бути дуже шкода «нещасних німців», але в першу чергу цікавить більш прагматична сторона питання: а нам-то що з цього? Так ось, з точки зору іноземців, які бажають вирушити на заробітки до ФРН, це дослідження говорить про дуже багато: не обирайте для можливого працевлаштування регіони-аутсайдери.