Не виплатили зарплату в Польщі: що робити і куди скаржитись

Національне законодавство Польщі захищає права найманих працівників, і зобов’язує роботодавців відповідно оплачувати їх працю. Як оскаржити невиплату заробітної плати у Польщі та змусити працедавця виплатити належну суму з відсотками?

 

На офіційному порталі Державної інспекції Польщі (Państwowa Inspekcja Pracy) пояснили як діяти працівникам, у випадку якщо працедавець відмовляється виплачувати заробітну плату.

Заробітна плата в Польщі: основні законодавчі аспекти

Відповідно до законодавства Польщі, роботодавець зобов’язаний виплачувати заробітну плату не рідше одного разу на місяць у фіксовану та заздалегідь визначену дату.

Оскільки вчасна та правильна виплата заробітної плати є одним з основних обов’язків кожного роботодавця в Польщі.

Заробітна плата повинна бути виплачена працівнику за місяць, за який виникла заборгованість (була проведена робота або надані послуги працедавцю), одразу після її виявлення. Але не пізніше ніж протягом перших 10 днів наступного календарного місяця.

Стаття 22 Трудового кодексу Польщі встановлює, що вступаючи в трудові відносини, працівник зобов'язується виконувати роботу певного роду у роботодавця, під керівництвом роботодавця, в місці й в час, визначені роботодавцем. А роботодавець зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату за виконану роботу.

 

Працівник, який не отримав плату за свою роботу, має в Польщі кілька варіантів відстоювання своїх прав.

При затримці, невиплаті або повній відмові працедавця виплачувати належну зарплату, працівники в Польщі (у тому числі й іноземці) можуть:

• направити скаргу до відповідного територіального органу Державної інспекції праці Польщі,
• подати судовий позов з вимогою до працедавця виплатити належну заробітну плату.

Водночас українським мігрантам у Польщі слід врахувати вкрай важливий аспект при оскарженні дій працедавця щодо невиплати зарплати.

Лише легально працевлаштовані особи та працівники, які правильно закріпили трудові відносини в Польщі, можуть підтвердити заборгованість працедавця із виплати заробітної плати.

Відтак особи, які в Польщі працюють "на чорну" без належного оформлення позбавлені можливості офіційно змусити працедавця виплатити певні кошти. Адже документально підтвердити роботу або надання послуг буде фактично не можливо.

Скарга про невиплату зарплати в Польщі: куди подавати

У Польщі кожен працівник має право повідомити Державну інспекцію праці (шляхом направлення скарги) про те, що роботодавець не виплачує заробітну плату.

Водночас така скарга на протиправні дії працедавця в Польщі повинна бути адресована до територіального органу відповідної юрисдикції. А саме до установи, яка має компетенцію розгляду розгляд справи за територіальним місцезнаходженням роботодавця:

• районної інспекції праці (okręgowego inspektoratu pracy)
• відділення районної інспекції праці (oddziału okręgowego inspektoratu).

Фактично на території кожного воєводства Польщі діє окремий територіальний підрозділ Державної інспекції праці. Завданням якого є не лише дотримання законодавства Польщі про працю та працевлаштування. А й відповідне реагування на скарги осіб, які свідчать про порушення прав працівників, які були допущені недобросовісними працедавцями.

Українцям у Польщі слід врахувати, що інформація про скаргу на працедавця не поширюється публічно.

Адже польські правові норми гарантують, що дані скаржника є захищеними й не розголошуються під час проведення інспекційних заходів.

Єдиним винятком у нерозголошенні даних скаржника є випадки, коли скаржник дає на це письмову згоду Державній інспекції праці Польщі.

Як змусити польського працедавця виплатити зарплату: два способи

У Державній інспекції Польщі наголошують на тому, що під час подання скарги про невиплату зарплати потрібно бути готовим надати низку точних даних.

Адже скарга, яку слід направити до відповідної районної інспекції праці, повинна містити щонайменше:

• місце та дату подання скарги,
• дані скаржника, тобто ім’я, прізвище та адресу особи, якій не виплатили заробітну плату.
• зміст скарги, у якому має бути чітко і точно вказані:
  • назва та адреса роботодавця у Польщі,
  • зрозумілий, але короткий опис порушення або порушень (обставини невиплати зарплати), що мали місце.

Після отримання скарги інспектор праці може ініціювати перевірку і вимагати від роботодавця надати відповідні пояснення.

У випадку підтвердження того факту, що роботодавець не виплачує заробітну плату або виплачує її несвоєчасно, інспектор може зобов’язати роботодавця виплатити заробітну плату. А також інші виплати, які законно належні працівникові.

Зверніть увагу: такі рішення (nakaz wypłaty wynagrodzenia) територіального органу Державної інспекції праці Польщі підлягають негайному виконанню.

Щобільше, окрім видачі відповідного рішення про виплату зарплати, інспектор може відкрити провадження за фактом вчинення правопорушення проти прав працівника.

Іншим способом примусу працедавця в Польщі до виплати зарплати є подання судового позову.

Позовну заяву слід направити до відповідного суду за територіальним місцеперебуванням роботодавця. У позові про невиплату зарплати потрібно буде вказати:

• особисті дані скаржника (прізвище та ім’я, PESEL, адреса)
• дані відповідача (точна назву та адреса роботодавця)
• зміст претензії, в тому числі вартість предмета спору (суму невиплаченої винагороди за працю).

У тексті слід вказати, що скаржник вимагає виплати заборгованої винагороди разом з відсотками (від дня, коли вона повинна була бути виплачена, до дня її фактичної виплати).

Окрім того, у судовому позові обов’язково слід зазначити суму невиплаченої заробітної плати.

Працівник в Польщі може подати судовий позов про невиплату заробітної плати особисто, поштою або через адвоката.

Зверніть увагу: повний пакет документів (включаючи копію договору про працю) необхідно підготувати у трьох примірниках: для себе, суду та працедавця, до якого подається позов.

Українцям в Польщі, які планують подання судових позовів про невиплату зарплати слід врахувати, що:

• законодавчо визначено термін давності подання вимог щодо порушення трудових прав,
• який у Польщі становить три роки від дня, коли вони повинні були бути виконані.

Відповідно у випадку позовної заяви про невиплату заробітної плати – термін 3 роки відраховують від дня, коли зарплату мали виплатити, але не виплатили.