Інвалідність у Німеччині: поняття, ступінь інвалідності, особливості, як оформити

Інвалідність у Німеччині та все, що з нею пов’язано. Поняття, ступінь інвалідності (GdB), особливості її отримання у цій публікації.

Поняття та правова регламентація інституту інвалідності в Німеччині

Інститут інвалідності в Німеччині регламентується дев’ятим Соціальним кодексом (Eine Behinderung ist im Neunten Sozialgesetzbuch, SGB IX), в якому чітко визначено, що люди з інвалідністю – це люди, які мають фізичні, психічні, інтелектуальні або бар’єрні порушення, які при взаємодії зі ставленням довкілля можуть з високим ступенем ймовірності завадити їм брати участь у громадському житті понад шість місяців.

Що таке GdB?

Grad der Behinderung, GdB – ступінь (група) інвалідності.

Вичерпний перелік причин інвалідності

Причинами інвалідності можуть бути деякі хронічні чи психічні захворювання, список яких чітко визначено законодавством Німеччини. У Versorgungs-Medizinverordnung (VersMedV) від 10 грудня 2008 р. чітко визначені захворювання, які можуть призвести до інвалідності. З 1 січня 2009 р. критерієм визначення ступеня інвалідності (GdB) стали принципи надання медичної допомоги (Versorgungsmedizinischen Grundsätze).

Посвідчення інваліда в Німеччині (Schwerbehindertenausweis)

У Німеччині людина, яка має інвалідність, обов’язково отримує посвідчення інваліда (Schwerbehindertenausweis). Це документ, який не тільки підтверджує інвалідність, а й дає можливість користуватися низкою переваг.

Основні права інвалідів

• Право на зниження податків.
• Безкоштовне використання громадського транспорту та поїздів.
• Право на отримання допомоги (залежить від типу та ступеня інвалідності).
• Інші права.

Як оформити інвалідність у Німеччині?

Механізм підтвердження інвалідності

Заява на отримання документа, що підтверджує інвалідність, подається до відповідного відомства із соціальних питань (Versorgungsamt). Потім відомство із соціальних питань визначає так звану міру інвалідності (GdB). Після того, як відомство із соціальних питань збере всі необхідні документи, розраховується рівень інвалідності (GdB).

GdB визначається медичними експертами, які розраховують усі особливості та наслідки інвалідності.

Якщо посвідчення оформляється вперше, то заяву необхідно подати у письмовій формі до відомства із соціальних питань чи підпорядкованої йому установи. Заява складається з форми, яку заінтересована особа може роздрукувати онлайн, вивчивши інформацію на сайті. У заяві також може бути зазначений перелік інших обставин, які заважають постраждалій людині у її повсякденному житті.

Наприклад. Шрами або інші фізичні зміни, які були придбані внаслідок хірургічних втручань, також можуть погіршити повсякденне життя.

Тому дуже важливо також перерахувати непрямі наслідки хвороби, які були спричинені або посилені хворобою. Це може бути, наприклад, такі наслідки, як психічний стрес, професійні обмеження та інші.

Ступінь захворювання (GdB) та особливості її визначення

Ступінь інвалідності – це міра фізичних, психічних, психологічних та соціальних наслідків функціонального порушення, спричиненого пошкодженням здоров’я.

Розрахунок індивідуального GdB та загального GdB

Більше третини всіх німців страждають на одне або кілька хронічних захворювань.

Поширені хронічні захворювання:

До хронічних захворювань відносять, зокрема, такі:

• астма;
• діабет;
• серцево-судинні захворювання;
• інсульт;
• ревматизм;
• рак;
• розсіяний склероз;
• проблеми зі спиною;
• та інші.

Але наявність одного із захворювань не завжди є підставою для отримання інвалідності. Все залежить від ступеня інвалідності (GdB), який визначає її тяжкість.

Зверніть увагу! Люди з розумовими та емоційними порушеннями також мають можливість визначити свій ступінь інвалідності (GdB).

Відповідно до закону, на додаток до фізичних та розумових недоліків, розумові та емоційні обмеження також можуть стати причиною інвалідності. Versorgungs-Medizinverordnung (VersMedV) у розділі «Нервова система та психіка» перераховані захворювання, які можуть призвести до інвалідності.

Поширені психічні захворювання:

• психози, неврози, розлади особистості та наслідки психологічних травм, які можуть, наприклад, викликати тривогу та фобії, нав’язливі стани. компульсивні розлади, депресія та труднощі у соціальній адаптації.
• захворювання, що викликають звикання, такі як наркоманія або алкоголізм, та їх наслідки можуть призвести до інвалідності.

Оцінка психічного розладу непроста, оскільки випадки та історії страждань дуже індивідуальні і практично не завжди зрозумілі постраждалим. Наслідки та порушення, які приносить психічне захворювання, мають індивідуальний характер.

Як правило, відповідальний орган приймає рішення про GdB на підставі медичних документів і після консультації з лікарями. Компетентний орган засновує своє рішення насамперед на доказах, поданих заявником. Вирішальне значення констатації інвалідності має ступінь захворювання (GdB).

При оцінці GdB завжди враховується вплив порушення участь у життя суспільства. З цього випливає висновок, що: ступінь захворювання завжди має вирішальне значення.

Розмір ступеня інвалідності

GdB може змінюватись від 20 до 100 відсотків. У народі часто кажуть: «у мене GdB 50 %».

Люди зі ступенем інвалідності (GdB) 50 і більше вважаються інвалідами тяжкого ступеня.

Приклади захворювань та ступінь інвалідності

• Тяжка мігрень, при якій між двома нападами у уражених є всього кілька днів перерви, досягає GdB від 50 до 60.
• Неспецифічний виразковий коліт із хронічним кишковим захворюванням також можна оцінити на рівні від 50 до 60 GdB у разі персистируючих або частих нападів.
• Рецидивні симптоми, хронічний гепатит із вираженою запальною активністю від 50 до 70 GdB.
• Ступінь інвалідності оцінюється медичними експертами за кожним запитом. Якщо є кілька захворювань, то загалом визначається загальний GdB. Вирішальним для загального GdB є те, як окремі функціональні розлади впливають один на одного.

Таким чином, інвалідність та її наслідки розглядаються як єдине ціле, а не як окремі порушення.

Загалом визначення інвалідності залежить не від типу хвороби, інвалідності або діагнозу, а завжди від функціонального дефіциту, тривалості перебігу хвороби (більше, ніж шість місяців), а також вплив інвалідності на участь у житті суспільства.

Ступінь інвалідності (GdB) використовується для оцінки тяжкості інвалідності. Підставою для визначення GdB є Постанова Versorgungs-Medizinverordnung (VersMedV) від 10 грудня 2008 р., в якій перераховані хвороби та обмеження, а також зазначено, які GdB можуть бути заявлені як підстави для обмежень.

Важка інвалідність

Відповідність критеріям тяжкої інвалідності перевіряється у кожному окремому випадку. Якщо рішення є позитивним, то орган видає повідомлення про свою оцінку інвалідності. У ньому перераховані індивідуальні обмеження, встановлені GdB і сама оцінка. Рішення може бути позитивним, якщо GdB менше 50 відсотків.

З 1 січня 2009 р. критерієм визначення ступеня інвалідності (GdB) стали принципи надання медичної допомоги (Versorgungsmedizinischen Grundsätze), які чітко визначені у Versorgungsmedizin-Verordnung mit den Versorgungsmedizinischen Grundsätzen. Саме цей документ є основою для ухвалення рішень експертами. Зрештою, варто звернути увагу на той факт, що визначення GdB у людини завжди індивідуальне і залежить від конкретного випадку.

Строк розгляду заявки на визнання інвалідом

Термін розгляду заявки отримання інвалідності становить приблизно трохи більше 5 місяців.

Часті питання щодо інвалідності в Німеччині

Навіщо визначати міру інвалідності?

• Люди з інвалідністю мають право на певні компенсації у зв’язку зі станом їхнього здоров’я. Вони залежать від типу інвалідності та від ступеня інвалідності.
• Для людей з важкими формами інвалідності – від 50GdB існують, наприклад, спеціальні норми, які захищають людей з інвалідністю від звільнення.
• Працівникам з GdB не менше 30 за певних обставин може бути надано той самий статус, що й людям з важкими формами інвалідності, а потім вони також мають право на певні преференції.
• Податкові пільги для людей з обмеженими можливостями залежать також від суми GdB.

Хто вважається серйозно хронічно хворим?

Згідно з визначенням Об’єднаного федерального комітету лікарняних кас та лікарів (Gemeinsamen Bundesausschusses von Kassen und Ärzten, G-BA), людина вважається серйозно хронічно хворою, якщо вона потребує лікування принаймні один раз на квартал з приводу якогось хронічного захворювання. інвалідність або перебуває на постійному лікуванні, тому що в іншому випадку хвороба погіршиться.

Можливість визнання інвалідністю передбачена ухвалою Європейського суду (C-335/11 та C-337/11) 2013 року.

Люди, які страждають на хронічні або психічні захворювання часто не знають, що вони мають право на певні види підтримки від держави або певні умови праці (наприклад, право на скорочений робочий день або право на додаткову відпустку).

Який термін дії посвідчення інвалідності (чи картки)? Чи залишається один раз встановлений GdB незмінним на все життя?

Посвідчення зазвичай видається п’ять років. Для дітей віком до 10 років (або для дітей віком від 10 до 15 років) його терміни можуть бути обмежені.

Термін дії може бути продовжений не більше ніж у два рази на запит. Якщо в цьому є необхідність, то людині знову потрібно буде дотримуватися процедури подання заявки на продовження картки не пізніше, ніж за три місяці до закінчення її терміну дії.

У разі продовження посвідчення одержувач отримає листа від відомства із соціальних питань. У листі заявнику, як правило, пропонується вказати лікарів, з якими офіс зв’яжеться для визначення стану здоров’я заявника.

Як і у випадку з первинною заявою, до контактних даних відповідних лікарів можна додати листи про витяг з лікарень або звіти про реабілітаційне перебування. Безстрокова видача можлива лише в тому випадку, якщо надалі обмеження не зміняться.

Важливо! Якщо відзначаються зміни у стані здоров’я людини, може змінитися і ступінь інвалідності. Це стосується як покращення, так і погіршення здоров’я. Потім ступінь інвалідності може бути переглянута та переоцінена. Для цього потрібна заява на переоцінку та оновлені медичні висновки.

Важливо! GdB також можна зменшити.

Ступінь інвалідності (Grad der Behinderung) та ступінь наслідків (Grad der Schädigungsfolgen) – у чому різниця?

У постанові від 1 січня 2009 року (Versorgungsmedizin-Verordnung mit den Versorgungsmedizinischen Grundsätzen) чітко визначена різниця між GdB та GdS (ступінь наслідків захворювання, ушкодження).

У постанові сказано, що ступінь ушкодження та ступінь інвалідності вимірюються з урахуванням тих самих принципів. Єдина різниця між цими двома термінами полягає в тому, що GdS відноситься тільки до наслідків шкоди (причинні), а GdB – до всіх порушень здоров’я незалежно від їхньої причини (кінцеві).

Обидва терміни стосуються наслідків функціональних порушень у всіх сферах життя, а не лише обмежень у загальному трудовому житті.

Додаткові інформаційні публікації

• Німецька система охорони здоров’я
• Сімейний лікар у Німеччині

 

У підготовці публікації були використані матеріали

Матеріали порталу vdk.de
https://www.gesetze-im-internet.de/versmedv/BJNR241200008.html