Яку суму можна покласти на рахунок в Польщі, щоб банк не повідомив у податкову?

Згідно з польським законодавством, банки зобов'язані контролювати платежі клієнтів, незалежно від типу рахунку (особистий чи бізнес-акаунт). Це покликано запобігти відмиванню грошей та/або фінансуванню незаконної діяльності. Яку суму можна внести на рахунок, щоб не турбуватися про повідомлення в податкову інспекцію?

Зміст:

• Попередження
• Про яку суму переказу банк точно повідомить до GIIF?
• Які перекази можуть вважатися підозрілими?
• Скільки грошей варто вносити на рахунок одномоментно, щоб не викликати підозр?
• Яку суму можна покласти через банкомат без перевірки?
• Чи викликають підозри доходи від криптовалют?
• Яку суму можна зберігати на рахунках?
• Що станеться, якщо про транзакцію буде повідомлено в GIIF?
• Які польські банки здійснюють найретельніші перевірки?

Попередження

Одразу скажемо, що не існує точної суми переказу, нижче якої банки та інші фінансові установи не мають права на перевірку. Може бути заблокована будь-яка транзакція, якщо банк вважатиме її підозрілою.

Зазначені далі норми мають багато винятків та специфічної правозастосовної практики. Тому про цю тему можна говорити лише в категоріях «як правило», «у більшості випадків» тощо.

Про яку суму переказу банк точно повідомить до GIIF?

Почнемо з кількох важливих для розуміння термінів:

• GIIF або Generalny Inspektor Informacji Finansowej – Генеральний інспектор фінансової інформації – інституція при уряді Польщі, яка займається, зокрема, питаннями відмивання грошей. GIIF може ініціювати розслідування, повідомляючи про можливі правопорушення податкові та/або правоохоронні органи.
• Зобов'язані установи (польськ., Instytucje obowiązane) – під цим терміном розуміються різні фінансові установи, зокрема банки, які мають зобов'язання перед державою. Це досить великий перелік осіб, з яким можна ознайомитися в art.2 Ustawy o przeciwdziałaniu praniu pieniędzy oraz finansowaniu terroryzmu (Закону РП про протидію відмиванню грошей та фінансуванню тероризму, далі – Закон). У нашому випадку достатньо розуміти, що під «зобов'язаними установами» розуміються банки, про рахунки яких ідеться в цьому матеріалі.

Мабуть, було б просто, якби закон суворо визначав, що до 15 000 євро перевірок немає, а вище – є. Однак у першій частині зазначеної статті Закону є і другий пункт, у якому йдеться про виключені з звітності угоди понад 15 000 злотих. Банку не обов'язково повідомляти GIIF, якщо переказ коштів на суму понад 15 000 євро здійснено (зокрема):

• переказом грошових коштів між розрахунковим рахунком і рахунком строкового депозиту, що належать одному і тому ж клієнту в одній і тій же зобов'язаній установі;
• внутрішнім переказом коштів з іншої зобов'язаної установи.

Фактично у статті більше винятків, але до розглянутої теми відносяться в основному зазначені.

Ще раз – навіть про суму, що перевищує еквівалент 15 000 євро (в будь-якій валюті) банк не зобов'язаний повідомляти до GIIF, якщо переказ здійснено польським банком.

Які перекази можуть вважатися підозрілими?

Це питання багато в чому індивідуальне і залежить від обраного клієнта, банку та обставин. Фінансові установи мають свої власні системи моніторингу активності клієнтів. Фактично, нижньої межі для повідомлення про підозрілу операцію не існує, тобто підозру може викликати абсолютно будь-яка сума. Часто первинною перевіркою займаються інформаційні системи банків, співставляючи різні обставини за певним алгоритмом.

До повідомлення в GIIF банк має право запросити у клієнта роз'яснення, наприклад, запитати, звідки надходять кошти, хто відправник і т.д. У кожного банку можуть бути свої правила щодо лімітів на суми переказів, які можуть залежати від країни платежу або відправника.

Значення часто має і термін співпраці конкретного клієнта з конкретним банком. Наприклад, якщо рахунок відкривається вперше і в той же день на нього вносять 40 000 злотих, практично напевно банк вважатиме це підозрілим. У випадку з іншим клієнтом, який співпрацює з банком вже 10 років, має тривалу історію і постійні надходження на рахунок, ті ж 40 000 злотих, ймовірно, не викличуть негативної реакції.

Має значення і співставлення доходу з розміром надходжень. Наприклад, якщо в попередні роки клієнт заробляв в середньому близько 100 000 злотих на рік, а зараз раптом захотів покласти на рахунок одразу 300 000 злотих, це може викликати підозри.

Скільки грошей варто вносити на рахунок одномоментно, щоб не викликати підозр?

Формально обмежень по сумі одномоментного переказу не існує. В іншому все відбувається за вже описаними правилами: при сумі понад 15 000 євро банк обов'язково повідомить в GIIA, при меншій – тільки якщо виникнуть підозри.

Іноді, щоб уникнути контролю, велику суму ділять на кілька платежів у кілька різних банків. Наприклад, покласти 20 000 злотих в один банк, 30 000 злотих в інший, 35 000 злотих в третій і т.д. У цьому випадку можна спробувати уникнути можливої перевірки податкової інспекції.

Яку суму можна покласти через банкомат без перевірки?

Вищезазначені правила діють незалежно від способу внесення грошей на рахунок. Поширюються вони і на зарахування через банкомат.

Деякі автомати для внесення готівки, наприклад, так роблять деякі пристрої Santander Bank Polski, при зарахуванні коштів запитують клієнта про їх джерело. Подібне стає все більш поширеною практикою.

Чи викликають підозри доходи від криптовалют?

Очевидно, що законодавство не забороняє отримання доходу від торгівлі криптовалютою. Однак деякий час тому було досить багато розмов, в тому числі про розірвання договорів банками з клієнтами, які займаються торгівлею криптою.

Банки досі з обережністю ставляться до подібних транзакцій. Деякі про такі операції повідомляють в GIFI, що називається за замовчуванням, незалежно від загального ліміту в 15 000 євро. Аналогічний підхід використовується у випадку переказів від/або до організацій, що пропонують азартні ігри (онлайн-казино).

На жаль, банки не розкривають інформацію про алгоритми перевірки на підозрілість переказу. Це можна дізнатися тільки дослідним шляхом. Однак, маючи справу з криптовалютою, краще заздалегідь підстрахуватися, зберігши всю можливу звітність для перевірок.

Також варто пам'ятати, що у випадку певних видів діяльності платники податків зобов'язані інформувати податкову інспекцію про операції. Наприклад, коли отримують додаткові кошти від своєї сім'ї у вигляді кредиту або пожертви, повинні повідомити про це в податкову інспекцію за відповідною формою.

Яку суму можна зберігати на рахунках?

Тут немає жодних обмежень. Всі перевірки або вже були здійснені при зарахуванні коштів, або будуть при їх виведенні / переказі.

Якщо сума коштів покривається стабільним доходом за останні роки, то не повинно виникнути жодних проблем. Звісно, якщо підозри виникнуть з інших причин і буде здійснена перевірка, то контролюватимуть і кошти, що знаходяться на рахунках.

Що станеться, якщо про транзакцію буде повідомлено в GIIF?

Якщо банк вирішить, що транзакція є підозрілою, а відомості, надані клієнтом, його не задовольнять, спочатку буде повідомлено Генерального інспектора фінансових установ (GIIF).

Потім вже ця установа вирішуватиме, чи слід передавати інформацію далі – в податкову інспекцію, а в крайньому випадку в правоохоронні органи.

Які польські банки здійснюють найретельніші перевірки?

Це питання неоднозначне і його аспекти непостійні. Уточнювати інформацію завжди краще на профільних ресурсах, але, базуючись на загальній інформації, можна виділити наступні банки, які найретельніше перевіряють перекази:

• Перше місце в категорії найсуворішого банку традиційно займає ING Bank Śląski. Як повідомляють його клієнти, банк може заблокувати рахунок і задати ряд питань, навіть якщо депозит складає кілька тисяч злотих. Нерідко фінансова установа вимагає підтвердження легальності коштів, наприклад, у вигляді трудового договору, виписки CEIDG або додаткових декларацій. Якщо ING не подобаються відповіді, він може розірвати договір.
• Необхідно згадати і Santander з mBank. Хоча вони і не такі суворі, як ING, але можуть бути досить «нав'язливими».

Більше спокою в цьому питанні, за словами вкладників, забезпечують Pekao, Millenium, PKO BP і Alior Bank. Найменш нав'язливими є також невеликі місцеві кооперативні банки і кредитні союзи.

Підсумуємо. Фактично про кожну транзакцію або переказ банк може повідомити в GIIF, і в результаті інформація буде відправлена в податкову інспекцію. Крім того, кожен депозит або переказ грошових коштів з-за кордону буде підлягати повідомленню GIIF, якщо сума перевищує 15 000 євро. Знизити рівень контролю можна шляхом перерозподілу зарахованих коштів між різними рахунками різних банків, однак і це не дасть 100% захисту від перевірок.