У середу, 15 травня, Сейм ухвалив проєкт змін до «Спецзакону про допомогу громадянам України у звʼязку з війною в цій країні» , який має продовжити термін легального перебування українців у Польщі до 30 вересня 2025 року. Передбачається, що нові положення набудуть чинності з 1 липня 2024 року. Одне з нововведень законопроєкту пов’язує виплату соціальної допомоги «Родина 800+» і «Добрий старт» із виконанням дітьми шкільного обов’язку. Крім цього Міністерство освіти готує розпорядження, згідно з яким українські діти, які проживають у Польщі, будуть зобов’язані відвідувати польські навчальні заклади. Таким чином польський уряд хоче розв’язати проблему браку інформації стосовно кількості українських дітей у Польщі та посилити контроль над виконанням ними освітнього обов’язку.
«Наш вибір» порозмовляв з представником відділу моніторингу і адвокації Українського дому у Варшаві Олександром Пестриковим про те, кого стосуються ці зміни, як записати дитину до польської школи, чи вистачить місця для всіх дітей, а також яке покарання може очікувати на батьків, якщо їхня дитина не піде до польської школи.
Чому уряд вирішив прив’язати виплату соціальної допомоги «Родина 800+» і «Добрий старт» до шкільного обов’язку?
У польському уряді бояться, що українські діти не вчаться у жодній системі освіти. Діти не ходять до польської школи, а проконтролювати їхнє онлайн навчання в українській школі майже неможливо. Невідомо, чи вони там справді вчаться, чи лише формально записані. Саме тому уряд хоче, щоб українські діти, які проживають у Польщі, ходили до польських шкіл, попри те, чи вони вчаться зараз онлайн в Україні, чи взагалі не вчаться. Для цього вони вирішили пов’язати отримання соціальних виплат зі шкільним обов’язком, щоб таким чином розв’язати звичайну проблему браку контролю над дітьми. Загалом, ми підтримуємо ідею того, що діти мають ходити до школи, проте ми не вітаємо спосіб її реалізації.
Кого стосуються ці зміни?
Зміни стосуються виключно тих осіб, які мають дійсний PESEL зі статусом UKR. Це не стосуватиметься тих мігрантів, які приїхали до Польщі до 2022 року чи пізніше, або втратили статус UKR. Тобто, тут є яскраві ознаки нерівного трактування, а фактично – дискримінації, адже це нове право буде стосуватися лише окремої групи людей.
Тобто у новому проєкті спецзакону, який нещодавно ухвалив Сейм, буде написано, що для дітей біженців виконанням шкільного обов’язку вважатиметься навчання у польських навчальних закладах?
Не зовсім. У проєкті спецзакону прив’язано соціальні виплати до виконання шкільного обов’язку, проте там не вказано, що діти мають йти тільки до української чи польської школи. Цього там немає, адже це питання регулює не спецзакон, а окреме розпорядження міністра освіти. На цей момент діє ще старше розпорядження з 2022 року, яке дозволяло дітям, котрі прибули до Польщі у зв’язку з російською агресією, відвідувати дистанційне навчання в українських школах. Проте, це буде змінено законодавцем. Думаю, що у липні-серпні відповідне розпорядження буде опубліковане.
Чи можна якось відмовитися від PESEL зі статусом UKR?
Такого механізму немає. Можна виїхати за межі Шенгенської зони на 30 днів і автоматично втратити його або подати документи на отримання карти тимчасового перебування чи міжнародного захисту. Тоді особа втратить статус після отримання нових відповідних документів. Також, згідно з проєктом спецзакону, українці зі статусом PESEL UKR зможуть отримати у спрощеному режимі дозвіл на тимчасове проживання – карту CUKR. Така карта діятиме 3 роки, а її власник зможе працювати у Польщі та отримувати соціальну допомогу («Родина 800+») без обов’язку дитини відвідувати саме польські навчальні заклади. Проте не відомо, чи на цій карті буде допис «доступ до ринку праці». Цю норму в проєкті спецзакону сформульовано так, що орган який її видаватиме може цей допис розмістити, а може не розмістити. Проблема полягає у тому, що отримання допомоги «Родина 800+» залежить не від факту праці, а від допису на карті.
Але якщо на карті немає допису «доступ до ринку праці» то тоді її власник не може працювати?
Ні. На урядовому сайті читаємо, що «відсутність відмітки “доступ до ринку праці” на карті перебування не означає, що іноземець не може виконувати роботу у Польщі. Наприклад, іноземець зі статусом біженця, попри те, що не має такої відмітки в карті перебування, може виконувати роботу в Польщі, до того ж без необхідності отримання дозволу на роботу».
В проєкті спецзакону прописано, що українці з новою картою CUKR зможуть працювати, але якщо на карті не буде вищезгаданого напису, то особа не зможе отримувати допомогу «Родина 800+», навіть якщо працюватиме 24/7. Це не є щось нове, адже до 2022 року частими були випадки, коли люди отримували карти тимчасового перебування без цього допису, але мали право працювати. Теоретично, CUKR може стати такою картою. Очікуємо на детальніші роз’яснення польського уряду.
Уряд хоче контролювати українських дітей, але при цьому він одразу дає можливість цього контролю уникнути, надаючи можливість отримати карту CUKR. Чому?
Це ідея як з житлом для біженців – воно має бути, але таким, щоб людині звідти хотілось втекти при першій нагоді. Якщо особа має PESEL зі статусом UKR, то держава перевіряє, чи вона справді проживає у Польщі, не виїжджає довше ніж на 30 днів тощо. Водночас звичайна карта тимчасового перебування, міжнародний захист чи навіть карта CUKR дають більшу свободу, проте це означає автоматичне виписування зі статусу UKR без права повернення.
Яке покарання може очікувати на батьків, якщо їхня дитина з 1 вересня 2024 року не піде до польської школи?
Управління гміни почне шукати таку дитину. Чиновники будуть висилати батькам листи та накладати штрафи. Тобто держава запустить звичайний процес контролю за виконанням шкільного обов’язку, який може завершитися судовою справою.
Коли батьки втратять соціальну допомогу «Родина 800+», якщо дитине не ходитиме до польської школи?
До 30 червня 2024 року відбувається набір заявок на новий період отримання соціальної допомоги «Родина 800+», котрий триватиме з 1 червня 2024 року по 31 травня 2025 року. Тобто особи, які складуть зараз заявки, будуть отримувати кошти незалежно від того, чи дитина піде до польської школи з 1 вересня 2024 року, чи ні. Наступного року вони вже не зможуть подати заявку на отримання допомоги на новий період. Водночас весь цей час влада буде постійно писати листи та шукати дитину, щоб вона пішла до польської школи.
За оцінками польського міністерства освіти, у Польщі може перебувати 50–60 тисяч українських дітей, які не охоплені польською системою освіти. Чи вистачить для них місця у польських школах?
Теоретично – так, проте потрібно розуміти, що це буде зроблено завдяки простому збільшенню кількості учнів у наявних класах. Наприклад, в класі навчається по 20–25 дітей, але з нового навчального року там з’явиться кілька нових дітей з України, через що загальна кількість учнів становитиме майже 30 осіб. Це може призвести до зниження дисципліни і якості освіти, а також спровокувати конфлікти між батьками польських та новоприбулих українських дітей. Звісно ж директор школи може поділити такий клас на два менші, проте чи він це робитиме? Для цього потрібно буде змінити розклад, знайти додаткових викладачів тощо. Тому простіше буде «напхати» дітей до одного класу.
А що з українськими школами у Польщі, де викладання відбувається за українською системою? Чи навчання у них прирівнюватиметься до відвідування польських шкіл?
Ми досі цього не знаємо. У проєкті закону просто сказано, що інформація про дитину має бути розміщена у Системі освітньої інформації / System informacji oświatowej (SIO). Якщо про дитину там буде інформація, тоді батьки зможуть отримати соціальну допомогу. Проте ми ще не знаємо, як воно працюватиме для дітей, які вчаться в школах за українською навчальною програмою у Польщі.
Що у цій ситуації робити українським батькам та дітям?
Потрібно записувати дитину до польської школи. Якщо вона погано знає польську мову, то тоді варто шукати репетитора, додаткові курси, або знайти школу з підготовчими відділеннями, де протягом року учень зможе вивчити мову та інтегруватися у колектив.
Як додатково пояснила координаторка Центру підтримки Українського дому у Варшаві Оксана Пестрикова, батькам потрібно буде влітку або на початку нового навчального року дзвонити або особисто відвідувати вибрані школи та питати у дирекції про наявність вільних місць. Це стосується як початкових, так і середніх шкіл (ліцеїв, технікумів та галузевих шкіл). У випадку, якщо не вдається знайти вільних місць, то тоді варто звернутися до місцевого відділу освіти / biuro edukacji, щоб отримати контакти тих навчальних закладів, де ще є вільні місця. Зауважимо, що дитина може бути прийнята до школи навіть посеред навчального року, адже згідно з законом вона повинна виконувати шкільний обов’язок.
Після того, як школа з вільними місцями буде знайдена, дирекція надасть перелік документів, котрі потрібно буде принести. Зазвичай він складається з таких документів:
- заява про прийняття дитини до школи (podanie). Кожна школа має свій зразок, який можна знайти на сторінці навчального закладу у рубриці «rekrutacja» czy «kandydat»;
- освітні документи, які показують навчальні досягнення учня – табель успішності або свідоцтво про здобуття базової середньої освіти разом з додатком. Якщо таких документів немає, то батьки чи опікуни дитини повинні написати заяву, де підтверджують факт, що дитина завершила той чи інший клас школи;
- номер PESEL (у випадку його відсутності – свідоцтво про народження);
- копії закордонних паспортів дитини та батьків (опікуна);
- медична довідка та карта щеплень (не всі навчальні заклади вимагають);
- 2 фотографії (30х42).
Зауважимо, що деякі школи вимагають переклад документів на польську мову, тому варто завчасно про це запитати у дирекції та зробити переклад у присяжного перекладача. Водночас адміністрація шкіл не потребуватиме від дитини жодних документів, які б підтверджували легальність її перебування у Польщі. Зауважимо, що навчання у державних школах є безплатним.
